Коли лікар направляє на ЕЕГ: основні показання та симптоми

Не всі пацієнти одразу розуміють, чому невролог або педіатр раптом говорить: “Нам треба зробити ЕЕГ”. Часто це звучить несподівано — нібито нічого серйозного не відбувається, просто були якісь скарги на головний біль, дивна втома чи нехарактерні рухи уві сні. Але лікар має свій список тривожних дзвіночків, за якими він вирішує: пора перевірити, як працює головний мозок. Бо саме це й показує електроенцефалографія — чи працює мозок ритмічно, чи немає надмірної збудливості або «тихих» ділянок, які поводяться не так, як мають.

ЕЕГ — це абсолютно безпечне дослідження. Його можна робити навіть новонародженим, і для цього не потрібно ніяких уколів, рентгенів чи контрастів. На голову пацієнта надягають спеціальну шапочку з датчиками, і ці датчики зчитують електричну активність мозку. Власне, усе — пацієнт просто сидить або лежить, а комп’ютер аналізує сигнали.

Але повернімось до питання: коли лікар направляє на ЕЕГ?

Найчастіше — при підозрі на епілепсію або епілептичну активність. Це не обов’язково судоми, як у кіно. Епілепсія буває дуже різною: короткочасні «вимикання», зависання погляду, тремтіння повік або однієї руки, раптові падіння, нічні епізоди, коли дитина чи дорослий підскакує у сні або поводиться дивно. ЕЕГ допомагає виявити або виключити цю патологію, навіть якщо нападів ніколи не було, а є лише «підозра».

Другий поширений привід — часті або незрозумілі головні болі. Наприклад, у дитини болить голова вже кілька тижнів поспіль, жодне лікування не допомагає, обстеження шлунка й очей — без особливих змін. У такому разі лікар може захотіти побачити, як поводиться мозкова активність — чи немає ознак підвищеної збудливості, чи ритми відповідають віковій нормі.

Ще один приклад — порушення сну. Це і безсоння, і розмови уві сні, і часті нічні пробудження, і навіть сноходіння. Особливо у дітей. Якщо дитина не відпочиває вночі, прокидається в сльозах, скрегоче зубами або стає агресивною після сну — ЕЕГ може дати підказку, що саме порушує нічний ритм мозку.

До речі, іноді ЕЕГ призначають при розладах концентрації, пам’яті, поведінки, особливо якщо йдеться про дитину з підозрою на СДУГ або аутизм. Це не означає, що діагноз ставиться лише за ЕЕГ, але дослідження допомагає краще зрозуміти, як працює нервова система, і чи потрібна медикаментозна підтримка.

Ще одна група пацієнтів — ті, хто переніс травму голови, навіть легкий струс. Якщо після нього з’являються тривожні симптоми: запаморочення, провали в пам’яті, підвищена дратівливість або «вимкнення» уваги — лікар може рекомендувати ЕЕГ як частину діагностики наслідків. Якщо ви шукаєте, де зробити енцефалограму в Києві — розгляньте medsaveclinic.kiev.ua/nevrologiya/elektroencefolografiya медичний центр сучасної та клінічної неврології Медсейв+.

У дорослих показами можуть бути також периодичні втрати свідомості, навіть якщо вони виглядають як «просто раптове запаморочення». Бо іноді за цим стоїть не серцева проблема, а так звані пароксизмальні стани, які ЕЕГ може виявити.

Також ЕЕГ нерідко проводять у процесі контролю за ефективністю лікування: якщо вже поставлено діагноз (епілепсія, або інші неврологічні порушення), лікар має бачити, як змінюється картина активності мозку під впливом препаратів, чи правильно підібране дозування, чи є позитивна динаміка.

І нарешті — іноді направлення на ЕЕГ дають профілактично, наприклад, перед плановими вакцинаціями або загальним наркозом у дітей із неврологічними особливостями. Це дозволяє заздалегідь переконатися, що немає прихованих ризиків.

Підсумовуючи, варто запам’ятати: якщо лікар рекомендує зробити ЕЕГ — це не «страшне» або «серйозне» обстеження. Це спосіб подивитися на мозок у дії, без болю, без шкоди, зате з великою кількістю інформації, яка може вчасно виявити порушення або, навпаки, підтвердити, що все добре. Не варто боятися цієї процедури — краще сприймати її як ще одну можливість подбати про себе або свою дитину з розумом і наперед.

При підготовці статті використовувались матеріали сайта Медсейв+.